Давно планувала показати красу минулих літ, яка належила колись моїй бабусі, а тепер це моя спадщина. Роботи невідомої майстрині, бабуся моя не була рукодільнецею, проте хата як квітка в рушниках!
Мереживо яке гарне!
Цей рушник ,скоріш за все, вінчальний. Час нещадний, чорних ниток (може сірих) не видно, але так він припав мені до душі. Дідусь з бабусею прожили довге життя разом, вони були щасливі в шлюбі, виховали трьох дітей, побудували великий будинок, а як любили і поважали один одного!!!
А це вже мій вінчальний рушник, вишитий в 2013 році.
Які безцінні скарби. От би й мені таку красу знайти в родичів...
ВідповістиВидалити